CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
1 Пет. 2
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

1-е Послание Петра

Глава 2

1 Итак, отложив всякую злобу и всякое коварство и лицемерие и зависть и всякое злословие,

2 как новорождённые младенцы, возжелайте духовного неповреждённого молока, чтобы от него вы возросли во спасение,

3 если только вы вкусили, что благ Господь.

4 Приступая к Нему, камню живому, людьми отвергнутому, но избранному, драгоценному пред Богом,

5 и сами как камни живые, созидайте из себя дом духовный, чтобы быть вам священством святым для принесения духовных жертв благоприятных Богу чрез Иисуса Христа;

6 потому что стоит в Писании: Вот Я полагаю в Сионе камень избранный, краеугольный, драгоценный, и верующий в Него не будет посрамлён.

7 Итак, вам верующим честь; а для неверующих: Камень, Который отвергли строители, Он сделался главою угла,

8 и: камень преткновения и камень соблазна. Они претыкаются, не повинуясь слову, на что они и были определены.

9 Но вы — род избранный, царское священство, народ святой, народ взятый в удел, чтобы возвестить совершенства Призвавшего вас из тьмы в дивный Свой свет,

10 вы — некогда не народ, теперь же народ Божий, некогда непомилованные, теперь же помилованные.

11 Возлюбленные, прошу вас, как странников и пришельцев, удаляться от плотских похотей, воюющих против души,

12 проводя добрую жизнь вашу между язычниками, чтобы они за то, за что злословят вас, как делающих злое, увидя добрые дела ваши, прославили Бога в день посещения.

13 Подчиняйтесь ради Господа всякому человеческому установлению: царю ли, как верховной власти,

14 правителям ли, как от него посылаемым для наказания делающих злое и для похвалы делающим доброе,

15 потому что такова воля Божия, чтобы вы, делая добро, заграждали уста невежеству безумных людей,

16 как свободные, а не как прикрывающие свободою зло, но как Божии рабы.

17 Всех почитайте, братство любите, Бога бойтесь, царя почитайте.

18 Слуги, подчиняйтесь со всяким страхом господам не только добрым и снисходительным, но и суровым.

19 Ибо это благодать, если кто по совести ради Бога переносит скорби, страдая несправедливо.

20 Ибо какая слава, если вы будете терпеть, подвергаясь ударам за проступки? Но, если делая добро и страдая, вы будете терпеть, это благодать пред Богом.

21 Ибо на то вы были призваны, потому что и Христос пострадал за вас, оставив вам пример, чтобы вы следовали по стопам Его:

22 Он греха не сотворил и не было найдено лукавства в устах Его;

23 будучи злословим, Он не злословил в ответ; страдая не угрожал, но предавал Судящему праведно;

24 Он грехи наши Сам вознёс телом Своим на древо, чтобы мы, умерши для грехов, жили для праведности: язвами Его вы были исцелены.

25 Ибо вы были как овцы блуждающие, но возвратились теперь к Пастырю и Блюстителю душ ваших.

1-е Петра

Розділ 2

1 Отож, відкладіть усяку зло́бу, і всякий пі́дступ, і лицемірство, і заздрість, і всякі обмови,

2 і, немов новонароджені немовлята, жадайте щирого духовного молока, щоб ним вирости вам на спасі́ння,

3 якщо ви спро́бували, що добрий Госпо́дь.

4 Приступайте до Нього, до Каменя живого, дорогоцінного, що відкинули люди Його, але вибрав Бог.

5 І самі, немов те каміння живе, будуйтеся в дім духовий, на священство святе, щоб прино́сити жертви духовні, приємні для Бога через Ісуса Христа.

6 Бо стоїть у Писа́нні: „Ось кладу́ Я на Сіоні Каменя вибраного, наріжного, дорогоцінного, і хто вірує в Нього, той не буде осоро́млений“!

7 Отож бо, для вас, хто вірує, Він коштовність, а для тих, хто не вірує — „камінь, що його занедба́ли були будівничі, той наріжним став каменем“,

8 і „камінь спотика́ння, і скеля спокуси“, — і об нього вони спотика́ються, не вірячи слову, на що й призначені були.

9 Але ви — ви́браний рід, свяще́нство царське́, наро́д святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесно́ти Того, Хто покликав вас із те́мряви до дивного світла Свого́,

10 колись „ненаро́д,“ а тепер наро́д Божий, колись „непомилувані,“ а тепер ви помилувані!

11 Благаю вас, любі, як прихо́дьків та подорожніх, щоб ви зде́ржувались від тілесних пожадли́востей, що воюють проти душі.

12 Поводьтеся поміж поганами добре, щоб за те, за що́ вас обмовляють вони, немов би злочинців, побачивши добрі діла, сла́вили Бога в день відві́дання.

13 Отож, коріться кожному лю́дському творі́нню ради Господа, — чи то цареві, як найвищому,

14 чи то володарям, як від нього по́сланим для кара́ння злочинців та для похвали́ доброчинців.

15 Бо така Божа воля, щоб доброчинці гамували не́уцтво нерозумних людей, —

16 як вільні, а не як ті, що мають волю на прикриття́ лихого, але як раби Божі.

17 Шануйте всіх, бра́тство любіть, Бога бійтеся, царя поважайте.

18 Раби, — коріться панам із повним стра́хом, не тільки добрим та тихим, але й прикрим.

19 Бо то вгодне, коли хто, через сумління перед Богом, те́рпить недолю, непоправді страждаючи.

20 Бо яка похвала́, коли те́рпите ви, як вас б'ють за провини? Але коли з му́кою те́рпите за добрі вчинки, то це вгодне Богові!

21 Бо на це ви покликані. Бо й Христос постраждав за нас, і залиши́в нам при́клада, щоб пішли ми сліда́ми Його.

22 „Не вчинив Він гріха, і не знайшлося в устах Його пі́дступу!“

23 Коли був лихосло́влений, Він не лихословив взає́мно, а коли Він страждав, не погро́жував, але передав Тому, Хто судить справедливо.

24 Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його „ранами ви вздоро́вилися“.

25 Ви бо були як ті вівці заблу́кані, та ви повернулись до Пастиря й Опікуна ваших душ.

1-е Послание Петра

Глава 2

1-е Петра

Розділ 2

1 Итак, отложив всякую злобу и всякое коварство и лицемерие и зависть и всякое злословие,

1 Отож, відкладіть усяку зло́бу, і всякий пі́дступ, і лицемірство, і заздрість, і всякі обмови,

2 как новорождённые младенцы, возжелайте духовного неповреждённого молока, чтобы от него вы возросли во спасение,

2 і, немов новонароджені немовлята, жадайте щирого духовного молока, щоб ним вирости вам на спасі́ння,

3 если только вы вкусили, что благ Господь.

3 якщо ви спро́бували, що добрий Госпо́дь.

4 Приступая к Нему, камню живому, людьми отвергнутому, но избранному, драгоценному пред Богом,

4 Приступайте до Нього, до Каменя живого, дорогоцінного, що відкинули люди Його, але вибрав Бог.

5 и сами как камни живые, созидайте из себя дом духовный, чтобы быть вам священством святым для принесения духовных жертв благоприятных Богу чрез Иисуса Христа;

5 І самі, немов те каміння живе, будуйтеся в дім духовий, на священство святе, щоб прино́сити жертви духовні, приємні для Бога через Ісуса Христа.

6 потому что стоит в Писании: Вот Я полагаю в Сионе камень избранный, краеугольный, драгоценный, и верующий в Него не будет посрамлён.

6 Бо стоїть у Писа́нні: „Ось кладу́ Я на Сіоні Каменя вибраного, наріжного, дорогоцінного, і хто вірує в Нього, той не буде осоро́млений“!

7 Итак, вам верующим честь; а для неверующих: Камень, Который отвергли строители, Он сделался главою угла,

7 Отож бо, для вас, хто вірує, Він коштовність, а для тих, хто не вірує — „камінь, що його занедба́ли були будівничі, той наріжним став каменем“,

8 и: камень преткновения и камень соблазна. Они претыкаются, не повинуясь слову, на что они и были определены.

8 і „камінь спотика́ння, і скеля спокуси“, — і об нього вони спотика́ються, не вірячи слову, на що й призначені були.

9 Но вы — род избранный, царское священство, народ святой, народ взятый в удел, чтобы возвестить совершенства Призвавшего вас из тьмы в дивный Свой свет,

9 Але ви — ви́браний рід, свяще́нство царське́, наро́д святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесно́ти Того, Хто покликав вас із те́мряви до дивного світла Свого́,

10 вы — некогда не народ, теперь же народ Божий, некогда непомилованные, теперь же помилованные.

10 колись „ненаро́д,“ а тепер наро́д Божий, колись „непомилувані,“ а тепер ви помилувані!

11 Возлюбленные, прошу вас, как странников и пришельцев, удаляться от плотских похотей, воюющих против души,

11 Благаю вас, любі, як прихо́дьків та подорожніх, щоб ви зде́ржувались від тілесних пожадли́востей, що воюють проти душі.

12 проводя добрую жизнь вашу между язычниками, чтобы они за то, за что злословят вас, как делающих злое, увидя добрые дела ваши, прославили Бога в день посещения.

12 Поводьтеся поміж поганами добре, щоб за те, за що́ вас обмовляють вони, немов би злочинців, побачивши добрі діла, сла́вили Бога в день відві́дання.

13 Подчиняйтесь ради Господа всякому человеческому установлению: царю ли, как верховной власти,

13 Отож, коріться кожному лю́дському творі́нню ради Господа, — чи то цареві, як найвищому,

14 правителям ли, как от него посылаемым для наказания делающих злое и для похвалы делающим доброе,

14 чи то володарям, як від нього по́сланим для кара́ння злочинців та для похвали́ доброчинців.

15 потому что такова воля Божия, чтобы вы, делая добро, заграждали уста невежеству безумных людей,

15 Бо така Божа воля, щоб доброчинці гамували не́уцтво нерозумних людей, —

16 как свободные, а не как прикрывающие свободою зло, но как Божии рабы.

16 як вільні, а не як ті, що мають волю на прикриття́ лихого, але як раби Божі.

17 Всех почитайте, братство любите, Бога бойтесь, царя почитайте.

17 Шануйте всіх, бра́тство любіть, Бога бійтеся, царя поважайте.

18 Слуги, подчиняйтесь со всяким страхом господам не только добрым и снисходительным, но и суровым.

18 Раби, — коріться панам із повним стра́хом, не тільки добрим та тихим, але й прикрим.

19 Ибо это благодать, если кто по совести ради Бога переносит скорби, страдая несправедливо.

19 Бо то вгодне, коли хто, через сумління перед Богом, те́рпить недолю, непоправді страждаючи.

20 Ибо какая слава, если вы будете терпеть, подвергаясь ударам за проступки? Но, если делая добро и страдая, вы будете терпеть, это благодать пред Богом.

20 Бо яка похвала́, коли те́рпите ви, як вас б'ють за провини? Але коли з му́кою те́рпите за добрі вчинки, то це вгодне Богові!

21 Ибо на то вы были призваны, потому что и Христос пострадал за вас, оставив вам пример, чтобы вы следовали по стопам Его:

21 Бо на це ви покликані. Бо й Христос постраждав за нас, і залиши́в нам при́клада, щоб пішли ми сліда́ми Його.

22 Он греха не сотворил и не было найдено лукавства в устах Его;

22 „Не вчинив Він гріха, і не знайшлося в устах Його пі́дступу!“

23 будучи злословим, Он не злословил в ответ; страдая не угрожал, но предавал Судящему праведно;

23 Коли був лихосло́влений, Він не лихословив взає́мно, а коли Він страждав, не погро́жував, але передав Тому, Хто судить справедливо.

24 Он грехи наши Сам вознёс телом Своим на древо, чтобы мы, умерши для грехов, жили для праведности: язвами Его вы были исцелены.

24 Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його „ранами ви вздоро́вилися“.

25 Ибо вы были как овцы блуждающие, но возвратились теперь к Пастырю и Блюстителю душ ваших.

25 Ви бо були як ті вівці заблу́кані, та ви повернулись до Пастиря й Опікуна ваших душ.

1.0x